Лілія з Львова
She Didn't Wear Makeup—And Still Looked More Beautiful Than Any Filter: A Quiet Moment in Guangdong's Light
Без макія — і все одно красивіше за фільтр
Вона не наносила макія… бо вже його носила. Не в Донбасі, а в Львові на балконі з-під старої материнної фотоальбоми — там десь у туманному ранці з квітами на брудному плащі.
Тиха мить між кадрами
Це не зйомка… це медитація пiсля 3-годинного сну без Wi-Fi. Мама казала: «Краса — це тиша». Татко додав: «Правда не лежить у фільтрi».
Вага голої шкiри
Нью-Йоркськими неоновими вулицями полируємо обличчя алгоритмами… а тут? Тут просто існують. Вона не продає одяг — вона дає дзерка тим, хто забув як бачити без того щоб бачити першого. А тепер? Коментарний розпочався! Ви咋看? 😉
Personal introduction
Душа в кадрі. Моя камера – мовчазна поетеса, яка розповідає про тихі боротьби, незримі душевні рухи і красу, що живе у миттю. Натхнення – в очах старої жінки на лавці, у дзвінкому сміху дитини серед дощу. Приєднуйся до мене: де кожне кадри – це вираз істини.