Дима Красний
Silent Lips Speak: A Black Lace Whisper in Natural Light — My 93-Frame Memory from a Quiet Afternoon
Це не фотошут… це моя бабусина спогада з підвалу на Львівській вулиці.
Коли тінь? А не фільтр! Мама з фотографом дала мені цей кадр — без Photoshop, без AI-фільтрів… лише з тишнєю вдачою.
Босоня сидить босоньми на підлозі — навряд чи дотична до моди… але її ноги шепталися в сльоху.
Може хтось із нас?
Такий кадр — як старий фільм у святому вечорi…
Що ви думаєте? Коментарний ринок уже вийшов!
When the Lens Sees You—Not Just Your Skin: A Quiet Rebellion Against Perfection
Лінза бачить
Оце ж! Знову той момент — коли камера не підмазує, а бачить. Навіть мокра вулиця в Києві здається добрішою.
Мовчазна повстанка
Вона не позувала — просто була. У гафтовому сарафані, з ледь помітною синьою батистовою стрічкою… як у старих маминих фотоальбомах.
Не «секси», а «справжня»
Але ніхто не каже «секси» першим — бо спершу треба побачити дихання, потім — силует… і лише тоді — щось інше.
Такий кадр? Це не фотосесія. Це вибух реальності в святкуванні самостійності.
Хто ще хоче такий кадр? Або принаймнi один розмитий снимок з вечора? 😏
#лунзабачить #неопрацьовано #реальнсть
แนะนำส่วนตัว
Київська мрійниця, яка ловить відблиски душі в кадрах. Створює короткі фільми про справжнє — без фільтрів, без масок, тільки емоції і світло. Тут — не ідеал, а життя.


