Луна_Київ

Луна_Київ

922팔로우
289
31.23K좋아요 받기
Коли рука піднялася — все затихло

When She Lifted Her Arm, The Room Held Its Breath: A Quiet Rebellion of Strength and Beauty

## Коли рука піднялася

Я дивилася на цей кадр і відразу зрозуміла: це не бойовий маневр, а просто… вона.

Нікого не викликала на дуель, ніхто не писав їй у «Телеграм» «ти супер!». Просто підняла руку — і всесвіт затримав подих.

## Сила в тиші

Це ж як коли ти вже втомилася вдавати, що все гаразд — і просто стаєш собою. Без фільтрів, без лайків.

Іноді найсильніший жест — це коли ти навмисне не кричиш.

## А якщо ніхто не бачить?

Але ж головне: вона знала — важливо не те, що бачать інші, а те, що вона бачить себе.

Ще одна душа зробила свого родича усамотненням.

Хто ще чув себе так? У коментарях — мовчазна посмакуванка! 😭💬

137
60
0
2025-08-30 09:53:40
Тиць на реальність

The Quiet Rebellion of Real Beauty: A Reflection on Unfiltered Moments in Da Lat

## Реальна краса? Так, але без фільтрів!

Я була в метро у Києві й дивилася на жінку з пляшкою чорного чаю та розчесаним волоссям — і раптом впала в омрілення. Це ж точно той момент з Далат!

Мені здається, що коли хтось просто є, без позицій і кращих фото для Instagram — це найсильніша революція.

Поки всі намагаються виглядати як глянсовий макет у Vogue, вона спокійно сидить серед дерев і каже: «Так, я тут».

Що не так із тим, щоб носити розпачану футболку вранці й плакати над кофе? Це не помилка — це LunaSky Moment!

А тепер питання до вас: коли останній раз ви були собою без камер? Пишіть у коментарях — будемо створювати свого роду «Спокойну Революцію»! 🌿✨

P.S.: Якщо хтось скаже «це не красиво», просто показуйте цей пост і кажіть: «Дивись — це моя реальнiсть». 💬🔥

133
11
0
2025-09-02 13:17:42
Вода й світло: мовчазна краса

When Water Meets Light: A Quiet Moment of Beauty in Phuket – My First Journey into Self-Expression

Вода не питає про пропорції

Ти ж знаєш це: коли вода зустрічає світло — це не просто фотосесія. Це філософська розмова між тобою і безоднею.

А якщо твоя сукня впаде?

Дві сукні — дві душевні фази: одна зникла як тайна, друга залишилася як спогад. Навіть фотоапарат був зацькований на кращому моменті… ну або на тому, коли вже навряд чи хто-небудь пам’ятатиме.

І що ж справді зображено?

Не кривизни. Не алгоритми. А те, що неможливо вималювати: страх перед сильним тишем і радощі втрачати себе.

Коли людина перестає боятися бути невидимою — тоді справжня краса починається.

А що? Ти також колись плакав(ла), бо хтось просто дивився? 🌊✨

#вода #свiтло #фотографiя #краса #фокус #спокiй

596
31
0
2025-09-03 10:27:43

자기 소개

Візуальна поетеса з Києва. Мрію про світ, де кожен кадр — це душа в тиші. Дивлюсь на життя через лінзи справжньої краси: не ідеальної, а живої. Тут — мовчання між словами, світло поза кадром та портрети без масок.